Інформуємо

Дата: 29.09.2023 09:42

Кількість переглядів: 55

1. 15 вересня Урядом було внесено зміни до постанови Кабміну України №381 від 21-го квітня 2023 року. Розглянемо основні новели, що пропонуються. 1. Зросли граничні суми компенсації для виконання ремонтних робіт та класифікували їх на: ремонт категорії А — сума компенсації не перевищує 200 тис. гривень; ремонт категорії Б — сума компенсації становить:

від 200 тис. грн до 350 тис. грн — для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або

від 200 тис. грн до 500 тис. грн— для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових.

1. 2. Введено додатковий критерій по територіям на яких не надається компенсація.

Об’єкт нерухомого майна не розташований на територіях, що відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, включені до пункту 2 розділу І “Території, на яких ведуться (велися) бойові дії”, на яких бойові дії не завершені на дату подання заяви, або до розділу ІІ “Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України”, на яких на дату подання заяви не завершено тимчасову окупацію

1. 3. Розширено коло субʼєктів, які мають право на отримання компенсації, а саме додано право дітей-власників житла.

У разі коли власником об’єкта нерухомого майна є недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, отримувачем компенсації є один з її законних представників.

У разі коли недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об’єкта нерухомого майна, отримувачем компенсації є один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку. Згоду співвласника об’єкта нерухомого майна, який є недієздатною/обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи.

1. 4. Надано право на отримання компенсацію за виконані ремонтні роботи:

У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви.

!! Проте дані зміни в частині надання компенсації за виконані ремонтні роботи на пошкоджених об’єктах нерухомого майна набирають чинності після внесення до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” змін щодо можливості надання компенсації за виконані ремонтні роботи на пошкоджених об’єктах нерухомого майна згідно з Постановою КМ № 858 від 21.07.2023.

1. 5. Встановлено новий порядок провелення виплати компенсації для проведення ремонту, а саме:

виплата компенсації для проведення ремонту категорії А здійснюється одним платежем після затвердження рішення комісії про надання компенсації уповноваженим органом;

виплата компенсації для проведення ремонту категорії Б здійснюється двома платежами:

- 70 відсотків суми компенсації для проведення ремонту виплачується після затвердження рішення комісії про надання компенсації уповноваженим органом;

- залишок в обсязі 30 відсотків суми компенсації для проведення ремонту виплачується після подання повідомлення про завершення проміжного етапу ремонтних робіт відповідно до пункту 27 цього Порядку та висновку комісії про виплату залишку коштів за результатами проміжної верифікації.

Виплата компенсації за проведений ремонт здійснюється одним платежем після затвердження рішення комісії про надання компенсації уповноваженим органом

1. 6. Встановлюються строки на використання коштів отриманих для проведення ремонтних робіт.

Отримувач компенсації протягом 12 місяців з дня отримання компенсації для проведення ремонту категорії А або 18 місяців у разі проведення ремонту категорії Б повинен її використати на ремонтні роботи, визначені у чек-листі.

Будівельна продукція, придбана за рахунок компенсації для проведення ремонту, повинна бути використана виключно для проведення ремонтних робіт на пошкодженому об’єкті та не може бути продана, подарована або відчужена в іншій спосіб.

Комісія зобов’язана вжити заходів для перевірки факту неотримання заявником грошової чи матеріальної допомоги для проведення ремонтних робіт від органів місцевого самоврядування або військової адміністрації населеного пункту, на території яких розташований об’єкт нерухомого майна.

1. 7. Проведення верифікації використання коштів.

З метою встановлення факту цільового використання компенсації для проведення ремонту з метою придбання будівельної продукції для проведення ремонту за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, комісією здійснюється верифікація.

Компенсація за виконаний ремонт надається за роботи і будівельну продукцію, щодо яких заявник не отримував грошову чи матеріальну допомогу для проведення ремонтних робіт від громадських чи міжнародних організацій, зокрема благодійних, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

2. Як бути ВПО, які не мають можливості оплатити комунальні послуги у тимчасовому житлі, а також як у такому разі МКП отримати компенсацію за надані переміщеним особам житлово-комунальні послуги?

Відповідно до ст. 9 Закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” внутрішньо переміщена особа має право на:

• безпечні умови життя і здоров’я;
• створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;
• оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в МКП внутрішньо переміщених осіб за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення;
• забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом 6-ти місяців з моменту взяття на облік ВПО; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.

Тобто, із наведеного слідує, що МКП цілком законно мають право вимагати у ВПО оплату за отримані житлово-комунальні послуги. Однак, опинившись на вулиці без грошей та навіть без документів, не всі ВПО мають можливість сплачувати комунальні послуги навіть в безоплатному житлі.

З метою врегулювання цієї ситуації Кабміном був розроблений порядок надання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення ВПО у будівлях (приміщеннях) об’єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану, затверджений Постановою №261 від 11.03.2022 р.

Це означає, що існує і інша можливість. МКП можуть розміщувати ВПО абсолютно безкоштовно протягом 6 місяців і не вимагати оплату за отримані житлово-комунальні послуги. У такому разі, МКП зможуть отримати компенсацію за безоплатне тимчасове розміщення ВПО.

Який алгоритм отримання такої компенсації?

1. Заклади, які розмістили ВПО, подають заяву про отримання компенсації вартості спожитих комунальних послуг:

• комунальні та державні - до 27 числа місяця, наступного за звітним до державних органів та органів місцевого самоврядування в залежності від їх підпорядкування;
• приватні - до 15 числа місяця, наступного за звітним до органів місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням.

Виняток: приватні заклади освіти подають заяву до Міністерства освіти і науки України.

2. Державні органи та органи місцевого самоврядування подають узагальнену інформацію до Мінрегіону - до 15 числа місяця, другого за звітним.
3. Мінрегіон звертається до Кабміну про виділення коштів на виплату компенсації за спожиті комунальні послуги.
4. Кабмін виносить розпорядження про виділення коштів. Кошти перераховуються закладам, які розмістили внутрішньо переміщених осіб.
   
   Важливо!

Державні, комунальні заклади, приватні заклади освіти можуть отримати компенсацію за період з 1 березня 2022 р. до припинення або скасування воєнного стану.

Приватні заклади можуть отримати компенсацію за період з 1 вересня 2022 р. до припинення або скасування воєнного стану.

Заява може бути подана відповідними закладами протягом дії воєнного стану та протягом 3-ох місяців після його припинення або скасування.

3. Які права та соціальні гарантії мають особи, рідні яких потрапили в полон чи зникли безвісти, будучи при цьому “цивільними”, а не військовими?

а) Права та соціальні гарантії членів сім'ї полоненого цивільного передбачені Законом “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (далі - Закон).

Так, відповідно до його положень члени сім’ї особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, мають право на:

1. Щорічну державну грошову допомогу під час перебування такої особи в місцях несвободи (ст.7 Закону). Відповідно до п.3 Порядку призначення та виплати допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їх сімей, розмір такої щорічної допомоги становить 100 тис.грн.
2. Державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти для - для дітей до закінчення ними закладів освіти, але не довше ніж до досягнення 23 років (ст.13 Закону).
3. Проведення реструктуризації їхньої заборгованості за кредитами перед банками, іншими фінансовими установами - для дружин (чоловіків) (ст.16 Закону).

Однак, для того аби скористатися такими правами недостатньо самого факту перебування такої особи в полоні, необхідно встановити факт позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Для цього слід звернутися з відповідною заявою та доданими до неї документами до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Мінреінтеграції. Форма заяви http://surl.li/lgeof

б) Права та соціальні гарантії для членів родин зниклих безвісти осіб встановлені Законом “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Так, відповідно до ст.6 цього Закону близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на:

1. Отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме).

Реалізація цього права відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку.

2. Соціальний захист

Так, непрацездатні родичі зниклих осіб мають право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Пенсія призначається незалежно від того, чи був страховий (пенсійний) стаж у зниклої особи. Вона нараховується за весь час, протягом якого зберігається правовий статус зниклої особи, від моменту внесення такої особи до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Якщо ж встановлено місце поховання зниклої особи чи місцезнаходження її останків, такі родини мають право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника на загальних підставах.

4.Чи підлягає оподаткуванню благодійна допомога від міжнародних організацій, надана внутрішньо переміщеним особам і чи потрібно ВПО подавати декларацію на цю допомогу?

Відповідно до п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку НЕ включається сума благодійної допомоги, яка виплачена міжнародними благодійними організаціями, перелік яких визначається Кабміном на користь:

• фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводилася АТО, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням АТО в таких населених пунктах та взяті на облік як ВПО;
• фізичних осіб, які мешкали на території АР Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України та взяті на облік як ВПО;
• фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку. Перелік таких територій https://cutt.ly/cwcDE9xM

Окрім того, відповідно до п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України НЕ включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Важливо! У силу закону надавач допомоги має бути включений до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги https://cutt.ly/hwcDTcCK

Таким чином, дохід у вигляді благодійної допомоги, отриманої від благодійних організацій на користь ВПО та інших осіб, зазначених вище не підлягає оподаткуванню. Відповідно подавати декларацію також не потрібно 

Розʼяснення Державної податкової служби України із приводу оподаткування благодійної допомоги доступне за посиланням https://cutt.ly/GwcDvWKv

5. Як підтвердити особі, що вона працювала і була переміщена з території, на якій ведуться бойові дії, якщо трудова книжка не збереглася?

Починаючи з червня 2021 року в Україні офіційно діють електронні трудові книжки.

Е-трудова книжка - це цифровий аналог паперової трудової книжки, впроваджений з метою удосконалення обліку трудової діяльності працівників, зменшення паперового документообігу і пов’язаних з цим ризиків втрати чи пошкодження документів.

 Важливо! В електронній трудовій книжці відображаються дані за основним місцем роботи, починаючи з 2004 року, тобто з моменту набрання чинності Законом “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Саме з цього часу введено поняття “страховий стаж”. До цього ж - весь стаж вважався трудовим і його зарахування здійснюється на підставі записів у трудовій книжці або інших документів.

Хто може вносити відомості про трудову діяльність в е-трудову?

Роботодавець (в т.ч. ФОП, який використовує найману працю);

Працівник стосовно своєї трудової діяльності.

Який алгоритм внесення відомостей працівником про свою трудову діяльність?

1. Зайдіть на Портал електронних послуг Пенсійного Фонду України  https://portal.pfu.gov.ua/
2. Здійсніть вхід в особистий кабінет, натиснувши кнопку “Вхід”.
3. Авторизуйтеся в особистому кабінеті за допомогою: КЕП; Дія.Підпис; BankID; логіна та пароля (для зареєстрованих користувачів Порталу).
4. В особистому кабінеті оберіть розділ “Електронна трудова книжка”, щоб перевірити, які відомості вже є внесені в Реєстр.
5. Перейдіть у меню “Комунікації з ПФУ” та оберіть розділ “Відомості про трудову діяльність”.
6. Оберіть “Записи про трудову діяльність” потім “Додати запис” та заповнити:

а) Дані підприємства (установи), з якою є трудові відносини:

- назву підприємства (установи);

- код ЄДРПОУ.

в) Дані підприємства (установи), якою внесено запис в паперову трудову книжку:

- назву;

- код ЄДРПОУ;

- тип події (період роботи за основним місцем праці чи за сумісництвом, строкова військова служба, період набуття освіти, догляд за дитиною до 3-ох років тощо);

- атрибут події (початок чи кінець);

- дата події;

- текст запису;

-  тип документа-підстави (наказ, договір, диплом, військовий квиток тощо);

-  номер документа-підстави;

-  дата документа- підстави.

7) Натисніть “Зберегти” потім “Завантажити”.
Важливо! Завантажуємо лише кольорові скан-копії документів - кожну сторінку окремо як JPG-файл або повний документ зі всіма сторінками трудової книжки як PDF-файл.

Розмір кожного файлу (сканованої копії документа) не повинен перевищувати 1 Мб.

Сканувати потрібно всі заповнені сторінки розділів «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» та вкладиші оригіналу трудової книжки.

7. Натисніть “Підписати та відправити в ПФУ”.

Готово. Тепер треба очікувати на опрацювання доданої інформації Пенсійним фондом України.
Результати звернення можна отримати в режимі перегляду Ваших звернень.

6. Отримання/надання довідки ВПО військовослужбовцями 

Абзацом 12 пункту 2 Порядку  оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затвердженого постановою КМУ № 509 від 01.10.2014 р. визначено, що на отримання довідки мають право військовослужбовці* (крім військовослужбовців строкової служби**, та військової служби за призовом осіб офіцерського складу**), які проходили військову службу та мали зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону***, на дату їх виникнення. 

Важливо!!! Датою початку обставин для територій є різні. 

Так відповідно до частини 2 статті 1 Закону України “ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. АР Крим та мі.Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати.

Щодо всіх інших територій то тут варто застосовувати перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений Мінреінтеграції (далі - перелік).

Наприклад для Краматорської тергромади датою початку бойових дій є 24.02.2022 відповідно до переліку.

Довідка надається військовослужбовцям, які на дату виникнення обставин проходили військову службу та мали зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону. 

Виключенням є військовослужбовці строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

Важливо! Починаючи з 1 серпня 2023 р. на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв’язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з ТОТ, включених до переліку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення.

Отже військовослужбовець для отримання довідки ВПО має надати довідку з військової частини про проходження служби (за формою додаток 10 до до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 3.20 розділу III) ДОВІДКА про проходження військової служби (трудову діяльність))

*Військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

**  Строкова служба - це вид військової служби, яку громадяни України проходять з метою здобуття військово-облікової спеціальності. 

Строки строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:

для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в ЗСУ та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;

для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра, - до 12 місяців;

У разі потреби військовослужбовці строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути затримані на службі на строк до шести місяців.

Військовослужбовці строкової військової служби, строк військової служби яких, закінчився під час дії воєнного стану та військову службу яких продовжено на 6 місяців та які під час дії воєнного стану вислужили не менше шести місяців, за їх власним бажанням можуть бути переведені на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться. Отже після 24.02.2022 року призов не проводиться.

Військову службу за призовом осіб офіцерського складу впроваджено з метою до підготовки та перепідготовки офіцерів запасу за визначеними військовими спеціальностями, набуття ними практичного досвіду. Це не контрактна служба, тобто контракт не підписується. Відповідно до чинного законодавства строк військової служби за призовом для осіб офіцерського складу становить 18 місяців.

***Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”

7. Якщо особа перебувала за кордоном більше 30 днів у 2022 році і за результатами верифікації їй припинено виплату (верифікація проводилася до 15 липня 2023р). Але станом на 1 серпня 2023 року вона повернулась і перебуває в Україні чи має вона право звертатись за поновлення виплат?

Відповідь: За умови що особа станом на 15 серпня перебуває на території України має право на продовження виплати. В випадку якщо особа повернулася після 15 серпня 2023 року то виплата допомоги може бути поновлено з місяця її припинення, якщо строк перебування ВПО за кордоном  становить менше 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги або у разі наявності обґрунтованих причин для продовження строку перебування (відповідно 60/90 днів) та за умови подання заяви та підтвердних документів).

Обгрунтування. Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку надання допомоги на проживання ВПО (332) у разі наявності в уповноваженої особи/отримувача обґрунтованих причин для продовження строку перебування за кордоном понад 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги така особа звертається з відповідною заявою та підтвердними документами або безпосередньо до органу соціального захисту населення/уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг, або з використанням поштового/ електронного зв’язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) за місцем обліку як внутрішньо переміщена особа. У такому разі строк перебування внутрішньо переміщеної особи за кордоном може бути збільшено до 60 днів підряд або 90 днів сукупно і виплата допомоги поновлюється з місяця її припинення.

8. Чи може бути призначено виплату допомоги на проживання ВПО, яка:

• перебуває на обліку ВПО понад 2 роки, 
• отримувала щомісячної адресної допомоги (505), яку було зупинено до введення воєнного стану, 
• перебувала за кордоном більше 30 днів підряд до 01.09.2023, 
• жодного разу не подавалась на отримання допомоги на проживання і відповідно не отримувала її?

Відповідь: Має право виключно якщо її перебування за кордоном було пов’язано з однією з підстав (яка має бути підтверджена документально): 

• службове відрядження,
• оздоровлення дітей, 
• стажування, 
• лікування або реабілітації, що підтверджується відповідними документами, 
• а також з таких причин, як хвороба уповноваженої особи/отримувача, смерть членів їх сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, що 

Обгрунтування. Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку надання допомоги на проживання ВПО (332) допомога внутрішньо переміщеній особі не призначається, якщо така особа на дату звернення по допомогу перебувала за межами території України більш як 30 календарних днів підряд. До періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування або реабілітації, що підтверджується відповідними документами, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як хвороба уповноваженої особи/отримувача, смерть членів їх сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, що підтверджується документально.

9. Чи може бути продовжено виплату допомоги на проживання ВПО, яка перебувала за кордоном проте до 14 липня 2023 року повернулася в Україну?

Відповідь: Може.

Обгрунтування. п.1 постанови КМУ № 709 набув чинності 15 липня 2023 року. Крім того постановою визначено що з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги не продовжується особам, які:

перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд.

10.  Внутрішньо переміщена особа виїхала за кордон по причині лікування, в той же час особа зареєстрована на тимчасовий прихисток у  країні перебування. Чи будуть призупинені виплати в даному випадку?

Відповідь: Якщо станом на 15 липня 2023 року особа перебувала за кордоном  понад 30 календарних днів підряд і станом на 01.08.2023 не повернулася в Україну абож не має підтвердних документів про причини які дають право на таке тривале перебування в такому випадку виплату допомоги на проживання ВПО буде припинено і не поновлено. 

Якщо ж особа виїхала після 15 липня 2023 року (керуємося п.8 Порядку (332)) для початку необхідно порахувати дні (найпростіше це зробити по паспорту для виїзду за кордон) але важливо зазначити що то виключно в разі можливості надати особою документів, які підтверджують обставини, які надають таке право перебування понад 30 днів.

Обґрунтування:  Відповідно до п.1 постанови КМУ 709 з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з територій, включених до переліку затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення/припинення (можливості) бойових дій або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житло та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20 березня 2022 р. № 332, продовжується автоматично на один шестимісячний період. Крім осіб, які перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

абзац 3 пункту 3 постанови КМУ 709 Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.

пункт 8 Порядку (332). Допомога внутрішньо переміщеній особі не призначається, якщо така особа на дату звернення по допомогу перебувала за межами території України більш як 30 календарних днів підряд. До періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування або реабілітації, що підтверджується відповідними документами, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як хвороба уповноваженої особи/отримувача, смерть членів їх сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, що підтверджується документально.

У разі наявності в уповноваженої особи/отримувача обґрунтованих причин для продовження строку перебування за кордоном понад 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги така особа звертається з відповідною заявою та підтвердними документами або безпосередньо до органу соціального захисту населення/уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг, або з використанням поштового/ електронного зв’язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) за місцем обліку як внутрішньо переміщена особа. У такому разі строк перебування внутрішньо переміщеної особи за кордоном може бути збільшено до 60 днів підряд або 90 днів сукупно і виплата допомоги поновлюється з місяця її припинення.

11. Внутрішньо переміщена особа виїхала за кордон по причині лікування, перебуває за межами країни протягом 8-ми місяців, що може бути підтверджено документально. Чи будуть призупинені виплати в даному випадку?

Відповідь: Так, будуть припинені. 

Тобто права на виплату втрачено. 

Так як особа перебуває за кордоном 8 місяців тобто станом на 15 липня 2023 та не повернулася до 01.08.2023.

Обґрунтування: Відповідно до абзацу 3 пункту 3 постанови КМУ № 709 внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.

12. Чи має право УСЗН вимагати повернення та чи повинна ВПО повертати, надміру сплачені суми виплат допомоги якщо їх нарахування відбулося не з вини ВПО (отримувача)?

Ситуація: ВПО з Миколаївської області та немає зруйнованого майна. Має двох неповнолітніх дітей, не планує повертатися на попереднє покинуте місце проживання.

Їй продовжували нараховувати допомогу ВПО до вересня 2023р і зараз висунули вимогу про повернення 85 тис. грн.

Відповідь: Так. 

Проте в разі звернення до суду та за умови обгрунтування ВПО може відстояти своє право на не сплату і тоді повертати бюджетні кошти буде УСЗН.

Обґрунтування: Відповідно до п29 Порядку надання допомоги ВПО (332) у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

13. Деякі працівники служб розділяють статуси - постраждалі від воєнних дій та постраждалі внаслідок конфлікту, постраждалі від збройної агресії рф. Чи правильно та яка тоді різниця?

Відповідь: Наразі чинним нормативно правовим актом не передбачено надання статусу дитини, постраждалої від воєнних дій та окремо статусу дитини, постраждалі внаслідок конфлікту. 

В той же час чинним законодавством визначено, що особи за певних умов та обставин мають право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі - статус). Механізм надання статусу визначено Порядком затвердженим постановою КМУ від 05.04.2017 №268 “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних

• Який алгоритм отримання статусу?

Які докази можна подавати (вичерпний перелік не існує)?

Відповідь: 

За отриманням статусу звертається:

• Законний представник дитини (батьки, прийомні батьки, опікуни, піклувальники, вітчим, мачуха тощо);
• Родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра) вітчим, мачуха або представник органу опіки та піклування у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють;
• Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно  подати документи.

Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) документи необхідні для надання статусу готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

в інтересах або особисто:

Особа, яка на час збройної агресії Російської Федерації проти України не досягла 18 років (повноліття)) і в результаті:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного чи сексуального насильства;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства.

До органу опіки та піклування 

• за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи;

• за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/ не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією;
• за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Подати заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних і засвідчені в установленому порядку копії наступних документів:

-свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;

-документу, що посвідчує особу заявника;

-документу, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;

-довідки про взяття дитини на облік як ВПО (у разі наявності);

- паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (або електронне відображення);

- витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності). 

У разі відсутності відомостей про реєстрацію місця проживання/перебування дитини доказами підтвердження місця проживання можуть бути відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або один з наступних документів:

- документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно;

- свідоцтво про базову загальну середню освіту;

- атестат про повну загальну середню освіту;

- документ про професійно-технічну освіту;

- табель успішності;

- учнівський квиток;

- медичні документи;

- свідоцтво про народження дитини.

Залежно від обставин, у зв’язку з якими надається статус, додатково подаються такі документи:

• виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення воєнних дій, збройних конфліктів;
• копія заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілого; 
• копія витягу з ЄРДР про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою; 
• копія висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності) (щодо фактів фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів);

висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний

• психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг (за певних обставин батьки/законні представники дитини можуть написати заяву про відмову від отримання соціальних послуг);
• копія посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”;
• копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою “А”), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Рішення про відмову в наданні статусу приймається в разі відсутності визначених відповідно до обставин документів та може бути оскаржене в суді.

Скасування статусу:

У разі встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, у зв’язку з якими надано статус, в ході досудового розслідування чи судового розгляду кримінального провадження, статус скасовується.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.

Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.

• Які є відшкодування, їх розмір або пільги?

Відповідь: Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням

Крім того статус може передбачати певні пільги на місцевому рівні.

Наразі є ряд законопроектів які зареєстровані в ВРУ, які передбачають ряд пільг і послуг на які будуть мати право діти зі статусом, але знову ж таки то законопроекти.

14. Внесення відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання/перебування.

Особа одночасно може мати лише одне задеклароване/зареєстроване1 місце проживання (перебування). Виключенням є особи місце проживання яких зареєстроване/задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або на територіях, на яких ведуться бойові дії2. 

Наразі визначено процедуру внесення відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання/перебування, що знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованій території України2, за умови що для таких територій не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (далі - територіях бойових дій, або тимчасово окуповані території України).

Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без: 

• зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання;
• внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

Інформація про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи вноситься до: 

• Єдиного державного демографічного реєстру - під час оформлення, обміну паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання;
• Реєстру територіальної громади - під час декларування або реєстрації місця проживання особи або дитини, якщо інформація про таку дитину міститься в реєстрі такої територіальної громади;
• Відомчої інформаційної системи ДМС - щодо дитини, якщо інформація про таку дитину міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, або під час оформлення, обміну дитині паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Внесення до реєстру територіальної громади відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи на територіях бойових дій, або тимчасово окупованій території України, здійснюється на підставі:

• документа, що підтверджує право на проживання в житлі, що знаходиться на визначених територіях або інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про таке житло; 
• відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), внесених до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
• відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), внесених до відомчої інформаційної системи ДМС.

Для реєстрації нового місця проживання може використовувати інформацію з Державного реєстру виборців, відомчої інформаційної системи ДМС, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Внесення відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини

Адресою проживання дитини на період тимчасової окупації вважається зареєстрована або задекларована адреса проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина.

Важливо! Дитина це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше

У разі подання заяви законним представником особи, додатково подаються:

1) документ, що посвідчує особу законного представника;

2) документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законним представником малолітньої дитини;

3) відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання законних представників. У разі коли місце проживання законних представників дитини зареєстровано або задекларовано за різними адресами, подається письмова заява законного представника, з яким проживає дитина.

Важливо: датою внесення інформації про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування)  є дата, зазначена в письмовій заяві законного представника. Така дата не може передувати даті складення органами державної реєстрації актів цивільного стану актового запису про народження дитини, даті реєстрації місця проживання законних представників чи одного з них.

Відмовлено в прийнятті заяви та документів може бути - у разі подання необхідних документів у неповному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства. Після усунення обставин, у зв’язку з якими було відмовлено у прийнятті документів Ви можете звернутися повторно.

1Основною відмінністю між декларуванням та реєстрацією місця проживання є шлях звернення: електронний або у паперовій формі. Також задекларувати місце проживання, можна виключно у житлі приватної форми власності та у гуртожитку за певних умов та обставин. В той час як зареєструвати можна місце проживання або перебування.

2перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Мінреінтеграції.

« повернутися