A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Бобровицька міська рада
Чернігівська область, Бобровицький район

Книга пам'яті

Норенко Андрій Петрович

 

Народився 28 серпня 1980 року у місті Дніпропетровську.

Після закінчення 9 класів Розсошинської загальноосвітньої школи Полтавського району Полтавської області, продовжив навчання у Дніпропетровському ПТУ № 58, здобув фах кухара.

Разом з сім’єю переїжджає у село Ярославка Бобровицького району Чернігівської області (батьківщина матері).

Працював на теплоході у місті Херсоні, згодом на підприємствах Дніпропетровська, останнім часом — слюсар ПАТ «Київенерго» у місті Києві.

19 березня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України.

Солдат, старший механік-водій управління механізованої роти механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади (селище Гончарівське Чернігівського району).

5 вересня 2014 року, після двогодинного бою, втративши всю техніку, у селі Шишково (блок-пост «Щогла» Слов’яносербський район Луганської області), зведений підрозділ ЗСУ почав відходити в західному напрямку, щоб уникнути оточення.

У районі сіл Крута Гора та Раєвка Слов’яносербського району Луганської області загін потрапив у засідку. Після вогневого контакту А. Норенка та 3-х інших бійців було взято в полон.

Розстріляний, разом з іншими бійцями, 5 вересня 2014 року. Вважався зниклим безвісти.

4 червня 2015 року тіло А. Норенка знайдене у місці масового поховання, у районі села Крута Гора. Доправлений та похований 18 серпня 2015 року як невідомий захисник України у м. Дніпро, Краснопільське кладовище, ділянка № 79. Тіло бійця ідентифіковане після проходження аналізу ДНК.

Указом Президента України від 6 квітня 2018 року № 98 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку.
 

Вапняр Олександр Васильович

 


 

Дата та місце народження: 8 грудня 1977 р., м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область.

Дата та місце загибелі: 17 вересня 2015 р., с. Старогнатівка, Волноваський район, Донецька область.

Звання: Старший лейтенант.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 17 вересня 2015 р. під час розмінування лісосмуги на околиці села Старогнатівка (Волноваський район Донецька область), в результаті підриву на міні. Разом з Олександром загинув солдат О. Зінченко

Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина, донька та син.

Місце поховання: м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
 

Моругий Андрій Миколайович

 


 

Народився 17 листопада 1974 р. у с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області.

Виконував обов'язки заступника командира 3-ї механізованої роти по роботі з особовим складом 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 12 (13) липня 2014 р. біля села Калинове Амвросіївського району Донецької області.

Похований у с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області.
 

Коваль Юрій Миколайович

 

Народився 17 січня 1980 р. у с. Ярославка Бобровицького району Чернігівської області.

Закінчив Ярославську середню школу та Київське ПТУ № 26 та здобув спеціальність електрогазозварника.

Проходив службу у Внутрішніх військах Збройних Сил України. За військовою спеціальністю — стрілець.

При проведенні першої черги мобілізації 19 березня 2014 року був призваний до лав Збройних Сил України.

Служив у 2-му механізованому відділенні 2-го механізованого взводу 2-ої механізованої роти механізованого батальйону військової частини В 1688.

Загинув при виконанні бойового завдання у ході проведення антитерористичної операції 26 липня 2014 року біля села Красне Краснодонського району Луганської області.

Похований у селі Ярославка Бобровицького району Чернігівської області.
 

Дейнега Сергій Валентинович

 

Народився 11 вересня 1972 року у м. Бобровиця, Чернігівської області.

Закінчив Бобровицьку середню школу № 2 та Київське ПТУ № 16. Військову службу проходив у Збройних Силах СРСР.

Останні роки — працівник акціонерного товариства «Броварський завод пластмас».

При проведенні другої черги мобілізації 20 червня 2014 року був призваний до Збройних Сил України. Сержант, заступник командира взводу військової частини В0849.

Загинув у зоні проведення АТО у результаті артилерійського обстрілу 9 серпня 2014 року поблизу селища Маринівка Шахтарського району Донецької області.

Похований у м. Бобровиця Чернігівської області.

Указом Президента України №873/2014 від 14 листопада 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
 

Ус Артем Володимирович

 

Народився 30 серпня 1994 року у селі Марківці Бобровицького району Чернігівської області.

Призваний 25 квітня 2013 року до лав Національної Гвардії України.

Загинув 29 серпня 2014 року біля міста Комсомольськ Донецької області.

Похований у селі Марківці Бобровицького району Чернігівської області.

Указом Президента України №873/2014 від 14 листопада 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Бовсуновський Сергій Володимирович,

молодший сержант

 


 

 

Народився 28 жовтня 1983 року в с.Бовсуни Лугинського району Житомирської області.

В 2001 році закінчив Бовсуновську загальноосвітню школу та навчався в ПТУ № 19 М.Києва, закінчив його в 2002 році, здобувши профксію «Штукатур, плиточник, маляр».

В 2002-2004 роках служив у Збройних Силах України.

В 2004-2011 роках працював в Луганському держлісгоспі Житомирської області.

В 2011 році переїхав у с.Марківці Бобровицького району Чернігівської області, де проживав у цивільному шлюбі з марківчанкою Щимко Катериною Миколаївною. Працював в місті Бровари Київської області слюсарем мехаглскладальних робвт в ТРАТ Спецбудмаш.

26 березня 2014 року призваний до лав Збройних Сил України та відправлений проходити службу в зону АТО на Схід України.

Службу проходив в 30–й окремій механізованій бригаді міста  Новоград – Волинського, був командиром відділення.

3 липня 2014 року під час обстрілу позиції поблизу міста Щастя Луганської області в зоні проведення антитерористичної операції загинув, проявивши при цьому мужність та героїзм.

Похований у селі Бовсуни Лугинського району Житомирської області на сільському кладовищі.

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування