Українська мережа за права дитини
З початком повномасштабного вторгнення наше розуміння безпеки, поведінкові норми та правила безпеки під час надзвичайних ситуацій стрімко змінилися порівняно із мирним часом. Раніше для кожного дорослого було важливо навчити дитину розуміти потенційні загрози: пожежа, дорожні аварії, захворювання тощо. Діти отримували інформацію, різні варіанти про те як діяти в надзвичайних ситуаціях і у них було розуміння, що при виконанні усіх правил можна уникнути небезпеки.
Для дітей ознаками безпеки були і звичайні буденні речі:
-постійна присутність дорослого;
-безумовна любов та увага;
-свобода дій та руху;
-рутині справи (школа, гуртки, прийом їжі в один і той же час тощо);
-можливість гратися та бачитися з друзями.
Війна змінила наші життєві пріоритети та відчуття безпеки. У часи гуманітарної кризи стає все важче задовольнити всі потреби дитини, деякі із них відходять на задній план, а питання створення безпечного середовища стає завданням номер один для батьків/опікунів.
В умовах війни нові правила безпеки для нас є теоретичними та “непрожитими”, тому ми не до кінця впевнені, що зможемо вберегти себе та своїх рідних під час надзвичайних ситуацій. Коли потреба у безпеці незадоволена, діти втрачають контроль над своїм життям та стають дезорієнтовані.
Кожна дитина по-своєму реагує на стрес. Дехто проявляє агресію, стає гіперактивним та нервовим, інші — тихими та пасивними, втрачають зацікавленість до улюблених справ. Під час небезпеки дитина також втрачає швидкість розвитку та пізнання до оточуючого світу.
Практичні психологи повідомляють про зростання кількості звернень батьків та педагогів щодо зміни поведінки дітей дошкільного віку. Багато дітей почали боятися гучних звуків, не можуть залишатися наодинці навіть на короткий час, відмовляються від їжі тощо. Тих дітей, що пережили загибель рідних, окупацію, евакуацію чи інші стресові ситуації, переслідують флешбеки (окремі пережиті епізоди). У ці складні для дитини моменти важливо, щоб поруч був емоційно стабільний дорослий, який може подарувати відчуття безпеки та впевненості у завтрашньому дні.
Психосоціальний добробут дитини та розвиток її життєстійкості тісно пов’язані із середовищем де вона живе. Завдання батьків/опікунів, вихователів та вчителів навчити та підказати як адаптуватися до змін та розвинути стресостійкість, надати дитині психосоціальну підтримку.
Психосоціальна підтримка передбачає створення умов та надання нових знань для відновлення.
Прості поради дорослим як створити відчуття безпеки для дітей:
-бути емоційно стійкими та триматися у ресурсі незважаючи на обставини;
-розвивати у собі та дітях життєстійкість та вірити у краще майбутнє;
-дослухатися до своїх відчуттів та небоятися просити допомогу у фахівців (соціальних працівників, психологів, медиків тощо);
-намагатися жити та робити із дітьми ті ж рутині справи, що й у мирні часи, щоб відновити відчуття “нормальності”;
-розбудовувати стосунки та укріплювати свою “систему підтримки”, питати дитину про її відчуття та хвилювання, проговорювати та пояснювати, що відбувається;
-знати як заспокоїти дитину, коли їй страшно, мати варіанти різноманітних ігор відповідно до віку дитини;
-плекати свої цінності та надії, оскільки зосередження лише на негативі призведе до емоційного вигорання.
Безпека для людини є однією із найважливіших потреб, але створити безпечне середовище під час війни надзвичайно складно. Пам’ятайте, що головною ознакою безпеки для дитини є стабільно емоційні дорослі. Піклуйтеся про своє здоров’я, комунікуйте з дітьми щодо їхніх страхів та відчуттів, розвивайте життєстійкість, це допоможе відновити довіру дитини до світу та почуватися у відносній безпеці.
Допис підготовлено на основі матеріалів від ЮНІСЕФ та пані Оксани Корнєєвої, залученої експертки в рамках проєкту СПІЛЬНО. Соціальні послуги.
Проєкт #CПІЛЬНОСоціальніПослуги впроваджується Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Консорціумом партнерських організацій за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KfW). В Консорціум входять: Українська мережа за права дитини, Partnership for Every Child / Кожній дитині, СОС Дитячі Містечка Україна, ГО "Соціальна Синергія", Громадська організація "Дніпровська ліга соціальних працівників", Громадська організація «Всеукраїнська організація "Клас"»
