5 речей, яких не слід робити батькам
Всі ми хочемо добра своїм дітям. Та чи кожен з нас впевнений, що робить все так, як треба? Хоча, як саме треба робити, точно не скаже ніхто - як правильно виховувати, як хвалити, як лаяти. Але ось чого робити точно не треба ... з цим можна впоратися. Спробуємо?
Не обзивайте дитину
Ніколи. Ні за яких обставин. Вас батьки називали в дитинстві йолопами або дурниками? Якщо так, то ви знаєте, що це таке. Якщо ні, спробуйте уявити. Обзиваючи дитини, ви, по-перше, вже провокуєте її на невдачі, вселяєте їй те, що вона - дурна, що не варта вашої любові, що вона гірша за інших дітей. По-друге, ви втрачаєте довіру свого чада.
Не карайте дитину за цікавість
Найлегше сказати малюкові «відчепися, мама втомилася», коли не знаєте, як відповісти на його питання. Але запитань у дитини буде багато, більше, ніж ви можете уявити. І навіть, якщо ви не знаєте на них відповідь, то не карайте малюка мовчанням, тим більше, не лайте його за цікавість. Адже в решті решт, ви завжди можеш сказати: "Вибач, я не знаю відповідь на це питання. А ти як думаєш? Давай подумаємо разом".
Не порівнюйте
Не порівнюйте свою дитину з іншими, не говоріть, що вона не така, як усі. "У всіх діти, як діти, один ти такий ..." - нічого не нагадує ця фраза? Ваша дитина - особлива. Всі діти особливі. Не вішайте ярлики, інакше ваш малюк може закритися в собі.
Не забороняйте плакати
Чому? Дитина плаче - таким чином вона висловлює свої почуття. Подорослішає, і ви не побачите його сліз. Але поки малюк маленький, дозволь йому бути собою. Йому боляче, образливо, страшно. Йому потрібно висловити свої почуття. Поки що він вміє робити це тільки сльозами. Ви вважаєте, що сльози - тільки каприз? Але і у капризів є причини. Заспокойте та проявіть турботу. Але не лайте малюка за сльози.
Не допомагайте поки не попросить
Ну малює дитина чоловічка. Погано малює. Ну то й що? Вона робить це сама. Вона вчиться. "Давай допоможу" - каже мама і вириває олівець з рук малюка. Потім вона допомагає йому зав'язувати шнурки, хоча дитина каже, що хоче навчитися робити це сама. Потім вона дарує шоколадку однокласниці від його імені, вважаючи, що сам він засоромився і не зробить цього. Даремно. Не треба втручатися, нехай дитина росте самостійною. Нехай старається, нехай робить щось сама. Коли їй знадобиться ваша допомога, вона попросить, і ви допоможете, і всі будуть щасливі. Але поки вона робить щось сама, поважайте це і радійте, що ваша дитина пізнає світ і тягнеться до чогось нового.
