АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ УПОВНОВАЖЕНОГО З ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ

Дата: 26.06.2020 14:07

Кількість переглядів: 2800

Діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини в сфері захисту основоположних прав людини
Правова держава неможлива без оптимального поділу влади, з допомогою якого вона організовується і діє у чітко встановлених конституцією правових межах, а взаємовідносини між різними владними структурами базу­ються на демократичних засадах. Поділ влади – раціональна модель практич­ної організації механізму державної влади в демократичній державі, при якій здійснюються гнучкий взаємоконтроль і взаємодія вищих органів держави як частин єдиної влади через систему стримувань і противаг.

Саме тому Конституція України має передбачати створення державних органів, наділених таким обсягом компетенції і повноважень, які необхідні лише для належного вирішення поставлених завдань. У зв’язку з цим обсяг відповідних завдань уповноваженої державної влади має бути конституційно обґрунтова­ним і забезпеченим. Існує необхідність посилення відповідальності держави перед людиною, зокрема, за втілення конституційних цінностей, що реалізують­ся через розподіл конституційних повноважень між органами державної влади (стаття 6 Конституції України) [1]. Саме в такий спосіб держава, її органи, поса­дові і службові особи можуть легітимізувати себе перед суспільством. Саме ж відображення принципу поділу влади в Конституції України потребує змістов­ного осмислення, зокрема в частині вдосконалення механізму конституційно-правової відповідальності і визначення відповідних гарантій діяльності органів державної влади.Піднімається питання не тільки про відповідальність органів останньої перед людиною, а й про відповідальність одних органів влади перед іншими, що забезпечує їх конституційну рівновагу як ефективного засобу забезпечення свободи людини. Саме принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України) [1] і принцип за­конності (ст. 19 Конституції України) [1], які є запорукою виконання державою частини «суспільного договору» – прийнятих на себе зобов’язань перед люди­ною, повинні регулювати відносини між гілками влади і бути своєрідною га­рантією забезпечення балансу сил між ними. Тобто будь-які дії з боку держа­ви, спрямовані на обмеження прав і свобод людини і громадянина, повинні відповідати принципу справедливості, закладеному в основу права. Ж.-Ж. Руссо стверджував, що «суспільний договір» – це ідеал, якого треба прагнути; саме таке суспільство є «справедливим» і «єдино легітимним» (тоб­то «єдино можливим за законністю свого походження»). Саме цей тип суспіль­ства, на переконання автора, цілковито «відповідає природі людини» [42, с. 37].

Збройна агресія Російської Федерації на частині територій Донецької та Луганської областей та тимчасова окупація Криму залишалися головними викликами у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина у 2019 році ..

Тимчасова втрата Україною частини своєї території суттєво вплинула на економіку країни в цілому. Націоналізація окупаційною адміністрацією Російської Федерації стратегічних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури, розташованих на тимчасово окупованих територіях, призвела до зменшення обсягів промислового виробництва і як наслідок зниження рівня ВВП нашої держави.

Бюджет країни недоотримує значний обсяг надходжень, що унеможливлює виконання державою взятих на себе зобов’язань у повному обсязі. Насамперед це стосується соціальної сфери. Найуразливіші за такої ситуації особи, що зазнали впливу збройного конфлікту, а саме внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які дотепер проживають на тимчасово окупованих територіях. Жінки та дівчата непропорційно потерпають від конфлікту та його наслідків – дискримінація, сексуальне та ґендерно зумовлене насильство, торгівля людьми.

Зазначене вище підтверджується зверненнями до Офісу Омбудсмана понад 47 тисяч осіб щодо порушення їхніх прав, з яких 63% стосувалися порушення громадянських прав, а 24% – соціальних та економічних прав. Крім того, відповідні порушення було також встановлено і за результатами проведених 2,3 тисяч моніторингових візитів і перевірок. Така ситуація засвідчує, що суспільна криза пришвидшеними темпами сягає свого піку, а новий виклик – подолання пандемії коронавірусної інфекції та її наслідків може ще більше її загострити.

На тлі загальнонаціональної боротьби з COVID-19 виникли нові прояви нетерпимості, дискримінації та відсутності толерантності в українському суспільстві. Прикладом є реакція на повернення наших громадян в Україну та їх обсервацію. Протести у Винниках, Нових Санжарах та стихійні акції в інших містах України викликані необізнаністю громадян щодо прав і свобод інших людей та загальною низькою інформованістю населення ..

Реалізація пріоритетного стратегічного напряму діяльності національної правозахисної інституції з прав людини у 2020 році, а саме масштабна просвітницька робота підвищить правову інформованість населення України про права і свободи людини та надасть змогу запобігти проявам різних форм дискримінації в суспільстві.

У 2019 році інституцію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини реакредитовано статусом А – найвищим статусом відповідності Принципам ООН, які стосуються статусу національних установ, що займаються заохоченням і захистом прав людини (Паризькі принципи). ЇЇ визнано як законну, надійну, релевантну та ефективну установу, що захищає та просуває права людини на національному та регіональному рівнях. Зазначений статус надав право голосу Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини на щорічних засіданнях Глобальної мережі інституцій з прав людини (GANHRI) та Ради ООН з прав людини на наступні п’ять років.

Разом із командою у 2020 році продовжу здійснювати парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Кожен, хто потребує захисту своїх прав і свобод, отримає його.

Діяльність органів державної влади України всіх рівнів, установ та організацій незалежно від форми власності має здійснюватися не лише за запитами суспільства, а насамперед з додержанням та повагою до прав і свобод людини і громадянина.

Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини та регіональна мережа постійно працюють зі зверенннями громадян щодо порушення прав людтни. Тому розглянемо окремі  напрями діяльності в контексті відновлення порушених прав.

Дотримання соціальних прав.

У 2019 році до Уповноваженого надійшло понад 3 246 повідомлень про порушення прав людини у сфері соціального захисту. У більшості повідомленнях йшлося про порушення прав громадян на пенсійне забезпечення, половина з яких пов’язана із неналежним виконанням судових рішень про поновлення відповідних прав. Решта стосувалась забезпечення права на достатній життєвий рівень для себе та своєї сім’ї, отримання пільг та відповідного статусу, що дає право на пільги, реалізації права на житлову субсидію ..

До Уповноваженого надходили повідомлення від осіб з інвалідністю, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, реабілітованих або потерпілих від репресій, громадян інших пільгових категорій щодо захисту їхніх прав. Також зверталися громадяни щодо захисту прав недієздатних осіб, які позбавлені опіки, гарантованої законодавством.

У ході здійснюваного моніторингу також виявлено низку системних порушень щодо реалізації прав громадян у сфері соціального захисту. Регулярні зміни у законодавстві щодо призначення житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг призвели до звуження кола осіб, які можуть реально скористатися цією послугою. Це спричинило соціальну напругу у суспільстві, про що свідчать численні звернення громадян з цього питання.

Під час моніторингу Уповноваженого та при розгляді звернень громадян щодо додержання їхніх прав у сфері соціального захисту було виявлено як індивідуальні, так і системні порушення прав і свобод людини і громадянина, усунення значної частини їх потребує внесення змін до законодавства.

Наразі зазначемо більш вузькі напрями діяльності саме в сфері захисту соціальних прав людини, серед них:

1. Право громадян на достатній життєвий рівень та належний соціальний захист;
2. Право на пенсійне забезпечення;
3. Несвоєчасне призначення (перерахунок) пенсії;
4. Невиплата пенсії громадянам України, які постійно проживають за кордоном;
5. Порушення прав громадян на пенсійне забезпечення під час перебування в місцях позбавлення волі;
6. Невиконання рішень судів щодо пенсійного забезпечення;
7. Стан виконання рішень Конституційного Суду України щодо відновлення пільг та державних гарантій різним категоріям громадян;
8. Дотримання прав громадян пільгових категорій;
9. Порушення прав реабілітованих та потерпілих від репресій громадян;
10. Право громадян на соціальний захист в умовах децентралізації;
11. Порушення прав недієздатних осіб;
12. Порушення прав громадян на отримання житлової субсидії ..

Право на працю. У 2019 році до Уповноваженого надійшло 929 повідомлень від громадян про порушення трудових прав. Ураховуючи коло порушених питань у зверненнях, результати моніторингу дотримання прав громадян на своєчасну виплату заробітної плати; своєчасне отримання матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, а також страхових виплат; на офіційне оформлення трудових відносин; працевлаштування, зокрема осіб з інвалідністю, захист від незаконного звільнення була приділена особлива увага Уповноваженого.

Право на освіту. В умовах реформування освітньої галузі в Україні надзвичайно важливе питання забезпечення доступності і безоплатності професійно-технічної та вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Саме тому головна увага Уповноваженого у цій сфері була зосереджена на здійсненні парламентського контролю за дотриманням прав здобувачів освіти у сфері професійної (професійно-технічної) та вищої освіти в умовах реформування.

За звітний період Уповноваженим розглянуто 39 повідомлень, з якими зверталися учні, студенти, а також їхні батьки для відновлення права на здобуття вищої освіти, належного стипендіального забезпечення, щодо отримання пільг, передбачених законодавством.

Також Уповноваженим у 2019 році здійснено 6 моніторингових візитів до місцевих органів управління освітою та закладів професійної (професійно-технічної) освіти Київської, Сумської та Черкаської областей, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, моніторингом охоплено 12 об’єктів.

За результатами моніторингових візитів та розгляду звернень громадян Уповноваженим виявлено низку проблемних питань щодо реалізації прав людини і громадянина у сфері професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Право на культуру. Питання формування ефективної системи забезпечення населення доступними і якісними культурними послугами набуло особливого значення у зв’язку із реформою у сфері культури в умовах децентралізації.

У межах здійснення Уповноваженим парламентського контролю за додержанням конституційних прав громадян у сфері культури в умовах децентралізації влади здійснено 4 моніторингові візити до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також підпорядкованих їм закладів культури у Вінницькій, Київській та Харківській областях, моніторингом охоплено 22 об’єкти ..

Результати моніторингу та повідомлення громадян свідчать про наявність низки проблем і невирішених питань щодо забезпечення умов, за яких реалізуються права на культуру. Непоодинокими є факти, коли під час об’єднання територіальних громад новостворені органи місцевого самоврядування відмовляються приймати на свій баланс заклади культури. Відсутність дієвих управлінських рішень призводить до того, що місцеві бюджети самостійно не спроможні утримувати заклади культури. Як наслідок, щороку мережа культурно-мистецьких закладів зменшується на 2–2,5 тис. одиниць, доступність населення громад до культурних послуг обмежується.

Право на охорону здоров’я. За 2019 рік до Уповноваженого надійшло 918 повідомлень про порушення прав громадян у сфері охорони здоров’я, в тому числі щодо вирішення питань фінансування лікування хворих, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, ліквідації заборгованості по заробітній платі медичним працівникам, забезпечення лікування громадян за кордоном ..

Основними проблемними питаннями на сьогодні є наступні:

1. Недостатнє фінансування сфери охорони здоров’я порушує гарантії  надання медичної допомоги;
2. Порушення права медичних працівників на своєчасне отримання заробітної плати;
3. Стан забезпечення закладів охорони здоров’я медичними кадрами;
4. Недостатня забезпеченість закладів охорони здоров’я кваліфікованими кадрами унеможливлює подання декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, чим порушуються права громадян на отримання належної медичної допомоги.
5. Не унормовано навантаження та оплата праці лікаря загальної практики – сімейного лікаря первинної ланки під час заміщення тимчасово та/або постійно відсутніх лікарів, а також у разі необхідності надання медичної допомоги громадянам, які позбавлені можливості подати декларації через досягнення гранично припустимої кількості поданих декларацій у лікаря.

Аналіз звернень громадян до Уповноваженого та моніторинг під час виїзних візитів щодо стану додержання права на отримання первинної медичної допомоги за місцем проживання свідчить про системність такої ситуації, особливо у сільській місцевості, та майже в усіх регіонах України.

6. Додержання прав громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання На контролі Уповноваженого постійно перебуває питання додержання прав громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, на безоплатну медичну допомогу ..

На забезпеченість таких громадян лікарськими засобами негативно впливає відсутність державного реєстру громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, передбаченого статтею 531 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII, що ускладнює ведення обліку цих хворих та визначення фактичної потреби в лікарських засобах і продуктах для спеціального дієтичного споживання.

Завдяки неодноразовим зверненням Уповноваженого до МОЗ в Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX за бюджетною програмою за КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів  програмного характеру» на фінансування заходів у частині забезпечення хворих

затверджено загальну суму видатків 8,1 млрд грн (у проєкті бюджету було передбачено лише 4,9 млрд грн).

7. Додержання права громадян на лікування за кордоном

Дотримання економічних прав. На шляху до сталого розвитку та європейської інтеграції в 2019 році в Україні відбувалися динамічні процеси економічного та соціального реформування. З огляду на проголошений Конституцією  України принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність органи державної влади зобов’язані забезпечити можливості людини і громадянина реалізувати свої права у сфері власності, підприємництва, житлового забезпечення, безпечного довкілля та споживання, убезпечити людину від наслідків фінансово-економічної або політичної кризи.

За 2019 рік до Уповноваженого надійшло 3 035 повідомлень громадян, здійснено 88 моніторингових візитів та перевірок дотримання прав і свобод людини і громадянина, за результатами яких виявлено систематичні порушення економічних прав громадян. Встановлено випадки обмеження прав громадян у реалізації їх земельних прав органами місцевого самоврядування шляхом визначення окремих умов набуття права власності на землю, що не передбачено чинним законодавством ..

Порушуються права громадян на житло внаслідок непроведення реконструкції та капітального ремонту зношеного житлового фонду.

Актуальною є проблема погіршення стану довкілля. Органи місцевого самоврядування та підприємства, які зобов’язані вживати заходів щодо поводження з відходами та забезпечення доступу громадян до якісної питної води здійснюють такі заходи з численними порушеннями або не проводять взагалі.

Уповноваженим встановлено порушення прав фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) через обов’язок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період, у якому ними не провадилась підприємницька діяльність та фактично не отримано доходу. Така державна політика призвела до масового припинення фізичними особами – підприємцями своєї діяльності (понад 300 тисяч ФОП лише протягом трьох місяців 2017 року прийняли рішення про закриття власного бізнесу).

Під час реалізації своїх повноважень у сфері парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина Уповноваженим встановлено численні факти порушення прав споживачів, значна частка яких стосувалась сфери фінансових послуг. Кричущим прикладом є скарги на дії колекторських компаній, які у своїй діяльності часом вдаються до нехтування людською гідністю, вторгнення в приватне життя, чим порушують права і свободи, що захищені Конституцією.

Не менш актуальним питанням є захист прав споживачів транспортних послуг. Порушення законодавства водіями транспортних засобів, безумовно, становить небезпеку для життя та здоров’я громадян.

Таким чином, аналіз поточної ситуації у сфері дотримання та захисту економічних прав людини і громадянина свідчить про низку проблем, зокрема недосконалість механізму їх реалізації та належного правового захисту. Враховуючи те, що вони стосуються фундаментальних сфер життєдіяльності людини, та у сукупності відображають свободу людини в економічній і соціальній сферах, їх забезпечення та захист повинні становити пріоритет діяльності держави ..

Дотримання прав дитини. 2019 рік відзначився роком 30-річчя прийняття Конвенції ООН про права дитини. В умовах збройного конфлікту для України Конвенцію варто оцінювати не лише з позиції взятих на себе зобов’язань, а й з точки зору ефективності цього міжнародного документа як інструменту захисту дітей. Адже за статистикою кожен п’ятий громадянин нашої держави є особою у віці до 18 років.

У 2019 році в Україні налічувалось 7 579,7 тисяч дітей. Діяльність Уповноваженого в рамках здійснення контролю за дотриманням прав дітей та повідомлення від громадян (1 006), які надійшли упродовж року до Уповноваженого, виявили порушення прав дітей в Україні:

1. в системі альтернативного догляду (опіка/піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, інституційні заклади, родини патронатних вихователів);
2. відсутність спроможності територіальних громад забезпечити рівний доступ кожної дитини до реалізації гарантованих Конституцією України і законами України основних прав;
3. недоступність дітей, постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, до якісних послуг, реабілітації та відсутність фінансової підтримки з боку держави.

Також однією із загроз порушення прав дітей є використання засобів електронних комунікацій для вчинення насильства в Інтернет-просторі – кібербулінгу.

З метою забезпечення належного контролю за дотриманням прав дітей та сімей за вказаними напрямами протягом року було здійснено 130 моніторингових візитів у 15 областях (Вінницька, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Харківська, Хмельницька, Черкаська області).

За результатами візитів направлено 10 подань і 206 актів реагування Уповноваженого, зокрема, до установ та організацій – 84, до органів державної влади – 67, до органів місцевого самоврядування – 45 з метою вжиття заходів для усунення виявлених порушень прав дитини та недопущення їх у подальшому.

Права дитини в системі альтернативного догляду. З метою моніторингу дотримання прав дитини в системі альтернативного догляду візитами було охоплено 8 регіонів (Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Харківська області), під час яких вивчалась діяльність служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, закладів, в яких перебувають діти ..

Під час моніторингу, який здійснювався в рамках багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння між Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Мінсоцполітики та Громадською спілкою «Українська мережа за права дитини», встановлено факти бездіяльності працівників служб у справах дітей і центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, незаконного відібрання дітей у батьків, несвоєчасного надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутності контролю за дотриманням прав дітей, які влаштовані до сімей опікунів, піклувальників, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, інтернатних закладів тощо.

За результатами візитів направлено 7 подань та 163 акти реагування Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій.

Результати моніторингу та проблемні питання, виявлені під час моніторингових візитів, були предметом обговорення на Міжрегіональному форумі щодо стану дотримання прав дитини, який відбувся за ініціативи Уповноваженого та підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)

в Україні та Громадської спілки «Українська мережа за права дитини» 15 травня 2019 року1. 3.2. Права дитини і сімей із дітьми в умовах децентралізації влади .

Право на освіту. За результатами аналізу повідомлень громадян, які надійшли до Уповноваженого у 2019 році, даних, отриманих під час здійснення 41 моніторингового візиту до об’єднаних територіальних громад виявлено низку системних проблем у забезпеченні права дітей на освіту. Серед основних – відсутність інклюзивної складової, недостатність місць у закладах дошкільної освіти, дискримінаційний підхід при наданні освітніх послуг, відвідування закладів освіти дітьми, у яких відсутні щеплення, питання організації харчування у закладах дошкільної освіти тощо.

Так, незважаючи на активне впровадження інклюзії в освіті, переважна більшість закладів освіти на сьогодні не пристосовані для дітей з особливими освітніми потребами. Здебільшого причиною цього є архітектурна недоступність. Крім того, у зверненнях батьки скаржаться на відсутність асистента вчителя, непристосованість до потреб дитини класного приміщення, некваліфіковану роботу психолога/соціального педагога, внаслідок чого не виконуються рекомендації інклюзивно-ресурсних центрів. Ці факти, серед іншого, свідчать про недостатню підготовку та кваліфікацію спеціалістів, які працюють з дітьми. 2019 року відкрито 610 центрів), вони не задовольняють потреби дітей у забезпеченні послугами в повному обсязі.

Також виявлено низку проблем у забезпеченні права на освіту в умовах децентралізації влади, переходу від фінансування освітніх послуг з державного бюджету на рівень місцевого бюджету. Органи місцевого самоврядування приймають рішення, що обмежують права або пільги для дітей, які здобувають освіту у закладах не за місцем реєстрації місця проживання дитини, та вимагають від батьків компенсацію витрат, пов’язаних із наданням освітніх послуг таким дітям.

Одним із найпоширеніших питань залишається порушення права дітей на освіту через відсутність щеплень не за медичними показниками. Зокрема, такі звернення до Уповноваженого надійшли з Вінницької, Житомирської, Дніпропетровської, Полтавської, Черкаської, Одеської областей. Вказана проблема є наслідком того, що законодавством чітко не передбачена необхідність та не визначена форма подачі до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів документа, що містить інформацію про проведення профілактичних щеплень.

З приводу зазначеного у листопаді 2019 р. направлено листа Прем’єр-міністру України та наголошено на необхідності удосконалення законодавства з метою визначення чіткого порядку надання документів, що містять інформацію про стан здоров’я дитини при зарахуванні її до закладів освіти. Наразі за дорученням Прем’єр-міністра України МОЗ вносяться зміни до форми первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду».

Права дитини в умовах збройного конфлікту. Збройний конфлікт на сході України продовжує впливати на стан дотримання прав дітей. За даними Мінсоцполітики, станом на 31.12.2019 зареєстровано 197 414 дітей, які отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Водночас статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, станом на кінець 2019 року отримали 39 063 дитини, що становить лише 20% від кількості внутрішньо переміщених дітей ..

Моніторинг Уповноваженого засвідчив, що незначний рівень отримання дітьми статусу, постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, пов’язаний з низьким рівнем поінформованості батьків (інших законних представників) та самих дітей про можливість отримання такого статусу. Наприклад, діти – учасники Міжнародної конференції з питань забезпечення прав дитини в умовах збройного конфлікту, які проживають на території, наближеній до проведення воєнних дій, не знали про своє право та можливість отримання зазначеного статусу.

Також встановлено випадки, коли, незважаючи на надходження звернень від батьків дітей, районною державною адміністрацією взагалі не розглядались питання щодо надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (Сватівська РДА Луганської області) або керівники закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у тому числі переміщені з непідконтрольної території, не ініціювали надання дитині зазначеного статусу (Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 Донецької обласної ради, Луганський обласний будинок дитини № 2).

Згідно зі звітом Моніторингової місії ОБСЄ у період з січня 2018 року по жовтень 2019 року загинула або отримала поранення через спрацювання мін та інших вибухонебезпечних предметів 31 дитина.

Також за даними дослідження «Оцінка потреб дітей, що постраждали від мін або вибухонебезпечних предметiв внаслiдок збройного конфлiкту на Сходi України», підготовленого Данською Радою у справах біженців – Данською Групою з розмінування спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), у період з 2014 по 2018 роки було зафіксовано 39 випадків, в яких діти постраждали від мін або вибухонебезпечних залишків війни у Донецькій та Луганській областях на підконтрольних Уряду України територіях. Результати дослідження презентовано на засіданні Координаційної ради з питань дотримання прав дитини та сім’ї при представникові Уповноваженого та за підсумками направлено рекомендації центральним органам виконавчої влади щодо посилення допомоги дітям, які постраждали від мін або вибухонебезпечних залишків збройного конфлікту. Зокрема, необхідними є збір даних щодо постраждалих дітей, у тому числі за ознакою причини травми та потреб постраждалих, забезпечення права на належну медичну допомогу, забезпечення реабілітації, надання психологічної та психосоціальної, соціальної, економічної підтримки дітям, які постраждали від мін та інших вибухонебезпечних предметів ..

Водночас у зоні проведення активних воєнних дій триває освітній процес. За оперативними даними Департаментів освіти і науки Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій, у містах та районах на лініях зіткнення з підвищеною бойовою активністю, де проживає більш як 33 тисячі дітей (у Донецькій області – 24 989 дітей, у Луганській області – 8 255 дітей), продовжують працювати 84 школи.

Діти, які проживають на території, наближеній до проведення воєнних дій, зазначають, що однією з найбільш хвилюючих для них тем є безпека освітнього процесу: звертають увагу на відсутність належним чином обладнаних бомбосховищ і присутність військових у школах. У засобах масової інформації продовжують з’являтись відомості про дислокацію у приміщеннях шкіл на територіях, наближених до лінії розмежування, осіб зі складу Збройних Сил України та інших воєнізованих формувань. Це посилює ризик пошкодження інфраструктури системи освіти та наражає на небезпеку цивільне населення.

У зв’язку з цим Уповноважений вітає приєднання України 20 листопада 2019 року до Декларації безпеки шкіл, яка містить низку вказівок для запобігання та реагування на напади та використання закладів освіти у військових цілях у період збройного конфлікту. На сьогодні підписантами Декларації безпеки шкіл є 101 країна.

З огляду на актуальність теми забезпечення прав дитини в умовах воєнних конфліктів в усьому світі в листопаді 2019 року за ініціативи Уповноваженого в м. Києві було проведено Міжнародну конференцію «Забезпечення прав дитини в умовах збройного конфлікту». У заході взяли участь Омбудсмани та представники офісів із країн, на території яких відбувався збройний конфлікт (Боснія і Герцеговина, Грузія, Республіка Азербайджан, Республіка Албанія, Республіка Молдова, Республіка Хорватія, Республіка Сербія, Республіка Вірменія, Республіка Північна Македонія). Правозахисними інституціями було представлено власний досвід забезпечення та захисту прав дітей в умовах локального збройного конфлікту.

У Конференції активну участь взяли діти, які проживають у зоні проведення Операції об’єднаних сил. Також участь у заході взяли представники міжнародних організацій, зокрема, директор регіонального офісу ЮНІСЕФ у країнах Європи та Центральної Азії, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, представники регіонів України, охоплених збройним конфліктом.

За результатами зазначеної вище Конференції було напрацьовано рекомендації щодо заходів та шляхів вирішення найбільш проблемних питань, що потребують негайного реагування з метою захисту прав дітей, які зазнали впливу збройного конфлікту. Рекомендації направлені до Глобального альянсу національних правозахисних установ (GANHRI), Європейської мережі національних правозахисних інституцій (ENNHRI), Європейської мережі Омбудсманів з прав дитини (ENOC), Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), парламенту та Уряду України, а також Урядам країн-учасниць Конференції для врахування при реалізації політики ..

Протидія булінгу та дотримання прав дітей у кіберпросторі. Наразі в суспільстві спостерігаються численні прояви насильства по відношенню до дітей, у тому числі під час освітнього процесу.

Про поширеність явища булінгу, зокрема в освітньому просторі, свідчить і здійснений аналіз звернень, які надійшли до Уповноваженого з прав людини у 2019 році. Так, із загальної кількості звернень щодо порушень прав дітей на освіту – 34 % стосуються порушення їхнього права на гідне ставлення, а також фізичного та психологічного насилля з боку однолітків, педагогів, батьків інших учнів.

Переважно за захистом прав дитини звертаються батьки, які у зверненнях повідомляють про булінг/цькування дітей у закладах середньої та дошкільної освіти.

Права осіб, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їх сімей. В умовах військової агресії Російської Федерації проти України, що триває сьомий рік поспіль, державою вжито заходів щодо посилення рівня соціального і правового захисту як військовослужбовців, котрі безпосередньо виконують завдання з збройної відсічі агресору у районі проведення ООС, так і осіб, які звільнилися зі служби в органах сектору безпеки і оборони, учасників бойових дій, ветеранів служби, а також докладаються зусилля з визволення незаконно утримуваних країною-агресором військовослужбовців, забезпечення їх реабілітацією та всебічною підтримкою членів сімей цієї категорії осіб ..

Проте, як свідчить моніторинг дотримання прав військовослужбовців, ще не вирішені питання забезпечення їх житлом, поліпшення умов служби, збільшення розміру грошового забезпечення, зокрема і для військовослужбовців, які несуть службу в районі проведення ООС, урегулювання питань з їх відпустками під час дії особливого періоду.

Тому здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина стосовно військовослужбовців і ветеранів служби, членів їх сімей залишається пріоритетним напрямом роботи Уповноваженого.

Так, протягом 2019 року було розглянуто 461 звернення громадян, в тому числі 998 повідомлень, які проходять службу у військових формуваннях та правоохоронних органах, ветеранів війни та служби, пенсіонерів з числа звільнених з неї осіб, призовників, а також членів їх сімей, здійснено моніторингові візити до 107 органів військового управління, пенсійного фонду та спеціалізованих підрозділів органів сектору безпеки і оборони (з яких 40 – до зони ООС), за результатами яких виявлено низку системних порушень прав і свобод цієї категорії громадян.

Дотримання прав і свобод осіб, які постраждали від тимчасової окупації та збройного конфлікту ..

У зв’язку зі збройним конфліктом на сході та окупацією частини території України перед державою постало завдання стратегічного планування дій у сфері захисту прав осіб, які постраждали від тимчасової окупації.

Через військову агресію Російської Федерації в Україні найбільше страждає цивільне населення – зазнають поранень чи інших ушкоджень здоров’я або помирають внаслідок поранень під час проживання/перебування у районах бойових дій; зникли безвісти за особливих обставин; незаконно позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України; стали внутрішньо переміщеними особами.

Від початку збройного конфлікту на сході України загинуло понад 3 тис. цивільних осіб, більш ніж 7 тис. осіб було поранено, близько 4,5 тис. зниклих безвісти з числа цивільного населення та понад 1 млн 400 тис. – внутрішньо переміщені особи.

Секретаріатом Уповноваженого та відокремленими підрозділами отримано 848 повідомлень від ВПО, здійснено 88 моніторингових візитів щодо дотримання прав ВПО та 13 моніторингових візитів на КПВВ.

Дотримання верховенства права при здійсненні правосуддя. Одним із основних механізмів захисту прав людини в Україні є право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Водночас головною гарантією судового захисту прав людини є принцип верховенства права. В Україні система правосуддя не є ідеально врегульованою та не забезпечує дотримання основних прав учасників на всіх стадіях кримінального, цивільного та адміністративного процесів, а також на стадії виконання судових рішень, що підтверджується наявністю 4 069 звернень громадян, в тому числі 6 399 повідомлень, які надійшли до Уповноваженого у звітному році від громадян, офіційних представників та адвокатів щодо порушення процесуальних прав ..

Про істотні недоліки у функціонуванні правосуддя свідчить також значна кількість звернень суддів щодо незабезпеченості приміщень судів, наявність значної кількості вакантних посад або взагалі відсутність суддів у судах, що призводить до порушення конституційного права кожного на судовий захист.

Усі ці питання не залишилися поза увагою Уповноваженого, тому протягом 2019 року було вжито заходів спрямованих на відновлення порушених прав громадян, виявлення системних проблем функціонування системи правосуддя та направлення листів реагування, здійснення моніторингу дотримання процесуальних прав усіх учасників процесу у 303 відкритих засіданнях з метою запобігання таким порушенням у майбутньому.4 0нь грома,

Дотримання права людини не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

Протягом року тривало проведення в державі структурних реформ, що стосувались майже всіх сфер суспільного життя, зокрема, медицини, освіти, соціального захисту, децентралізації влади, функціонування правоохоронних органів ..

Водночас у зв’язку із відсутністю у положеннях про міністерства, затверджених Кабінетом Міністрів України, та інших нормативно-правових актах функцій міністерств щодо відомчого контролю за діяльністю закладів і установ, в тому числі місць несвободи різних типів, у сфері їх правового регулювання, оцінка впливу реформ безпосередньо на осіб, які перебувають у таких закладах, ними не здійснюється.

У зв’язку з цим питання деінституалізації окремих типів місць несвободи, зокрема тих, що перебувають на стадії реформування, та зміни підходів у їх роботі впродовж 2019 року перебували під особливим контролем Уповноваженого в ході реалізації функції національного превентивного механізму. У 2019 році було проведено 711 моніторингових візитів до місць несвободи (станом на 1 січня 2019 року в Україні налічувалося 5 044 установ). Кількість громадських моніторів, залучених до таких візитів протягом 2019 року, зросла до 175 осіб, що свідчить про збільшення рівня відкритості у здійсненні зазначеної функції Уповноваженим для суспільства.

Також було розглянуто 1 775 повідомлень громадян, які перебували у місцях несвободи, та членів їх сімей щодо порушень прав таких громадян. За результатами моніторингових візитів правоохоронними органами було розпочато досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях за фактами незаконних дій працівників правоохоронних органів, прокуратури, нанесення тілесних ушкоджень, катувань, зловживання службовим становищем, залишення в небезпеці, в тому числі 40 проваджень розпочато органами ДБР.

Зазначені заходи, здійснені Уповноваженим, дали змогу виявити основні порушення прав людини в місцях несвободи, зокрема: катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; порушення прав на свободу та особисту безпеку; достатній життєвий рівень, що включає достатнє харчування, одяг, житло; охорону здоров’я та медичну допомогу; професійну правничу допомогу.

Питання усунення та мінімізації у подальшому таких порушень потребують активних дій центральних органів виконавчої влади, відповідальних за формування та реалізацію державної політики в сферах функціонування місць несвободи, у тому числі через врахування рекомендацій, наданих Уповноваженим під час реалізації функції національного превентивного механізму .

Дотримання прав громадян україни, які перебувають у місцях несвободи за кордоном та на тимчасово окупованій території. Одним із напрямів діяльності Уповноваженого є захист прав і свобод людини і громадянина незалежно від місця його перебування. На кінець 2019 року у місцях несвободи за кордоном та на тимчасово окупованих територіях України перебували понад 20 тисяч громадян України і кожен з них потребував піклування та захисту держави. Саме тому Уповноваженим активно здійснювався моніторинг дотримання прав і свобод зазначеної категорії громадян, за результатами якого встановлено найпоширеніші порушення прав людини: катування, право на справедливий суд, права на спілкування ув’язнених з їх сім’ями, близькими особами та дипломатичними представниками України, право на свободу віросповідання, невідповідність умов тримання санітарно-гігієнічним і санітарно-технічним нормам та ненадання утримуваним особам належної медичної допомоги.

Завдяки спільним зусиллям Президента України В. Зеленського та міжнародної спільноти, при безпосередній участі Уповноваженого та представників компетентних органів державної влади України 7 вересня 2019 року повернуто в Україну 35 наших співгромадян, які незаконно утримувалися у місцях несвободи на території Російської Федерації та тимчасово окупованого

Криму, а 29 грудня 2019 року – звільнено 72 громадянина України, які були позбавлені волі на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

Крім того, протягом 2019 року Уповноваженим особисто було забезпечено переведення 331 громадянина України з тимчасово окупованої території у Луганській області, які станом на серпень 2014 року відбували кримінальне покарання. У зв’язку з закінченням строку відбування покарання 125 осіб було звільнено ..

Також минулого року забезпечено співпрацю на міжнародному рівні за участю представників вітчизняних закордонних дипломатичних установ щодо звільнення і повернення на Батьківщину громадян України, що перебували у пенітенціарних установах за кордоном.

Дотримання прав на інформацію та звернення. Сучасна глобальна інформатизація та діджиталізація суспільства зумовила зростання потреб населення в отриманні доступу до якісної, достовірної та своєчасної інформації в цифрових форматах. Наразі держава та суспільство досягли високого рівня цифровізації, що відображається у збільшенні попиту на надання й отримання електронних сервісів і послуг, масовому спілкуванні в соціальних мережах і пов’язаних із цим ризиками.

Право на інформацію та на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів з метою реалізації інших конституційних прав і свобод є важливою умовою існування демократичного суспільства та основним індикатором відкритості та прозорості публічної влади.

Водночас у державі не здійснюється належного контролю за дотриманням цих прав. Так у 2019 році до Уповноваженого надійшло 10 937 повідомлень про порушення прав на звернення та доступ до інформації, за результатами розгляду яких та за активного сприяння громадськості та міжнародної спільноти здійснено 142 моніторингові візити, проведено 107 інформаційно-просвітницьких заходів, складено і направлено на розгляд до суду 286 протоколів про адміністративні правопорушення за результатами виявлених порушень вимог законів України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР та «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI ..

Задля належного реагування на звернення громадян та надання вчасних і обґрунтованих відповідей, розширення можливостей громадян в доступі до публічної інформації, поряд з парламентським та громадським контролем передусім повинен ефективно функціонувати державний контроль, який забезпечував би здійснення державної політики у цих сферах

Дотримання права на приватність. У 2019 році у зв’язку з продовженням реформи децентралізації в Україні та активним утворенням об’єднаних територіальних громад постало питання забезпечення органами місцевого самоврядування дотримання прав і свобод людини і громадянина, зокрема питання забезпечення захисту права особи на приватність. Тому одним із Стратегічних напрямів діяльності Уповноваженого було здійснення моніторингу дотримання прав людини у сфері захисту персональних даних під час ведення та адміністрування органами місцевого самоврядування реєстрів об’єднаних територіальних громад.

За результатами перевірок 16 виконавчих органів сільської, селищної, міської ради та центрів надання адміністративних послуг виявлено низку системних порушень щодо реалізації права особи на приватність, у зв’язку із чим Уповноваженим підготовлено Рекомендації щодо застосування законодавства про захист персональних даних для органів реєстрації (виконавчих органів сільської, селищної або міської ради, центрів надання адміністративних послуг) ..

Крім того, актуальним питанням є впровадження в Україні цифрової економіки, зокрема цифровізації як її складової. Цифрова економіка ґрунтується на інформаційно-комунікаційних і цифрових технологіях, стрімкий розвиток та поширення яких вже сьогодні впливають на традиційну (фізично-аналогову) економіку, трансформуючи її від такої, що споживає ресурси, до економіки, що створює ресурси. Саме дані є ключовим ресурсом цифрової економіки, вони генеруються та забезпечують електронно-комунікаційну взаємодію завдяки функціонуванню електронно-цифрових пристроїв, засобів та систем.

Ключовим аспектом запровадження будь-яких електронних послуг та шляхів електронної комунікації з державними органами є обробка персональних даних. Зокрема, у другій половині 2019 року Уповноваженим розпочато низку перевірок дотримання права на приватність під час функціонування електронної системи охорони здоров’я та комплексної системи відеоспостереження міста Києва, за результатами яких видано 3 приписи та надано рекомендації в 9 актах реагування щодо належного виконання вимог законодавства в сфері захисту персональних даних. У зв’язку з масштабністю та актуальністю порушених питань, перевірка цих напрямів триватиме у 2020 році.

Загалом протягом 2019 року Уповноваженим розглянуто 1 061 повідомлень. Також складено та передано до суду 10 протоколів про адміністративне правопорушення за частиною четвертою статті 18839 КУпАП. Найбільше порушень права особи на захист персональних даних фіксувались у сферах фінансових і банківських послуг, страхування, житлово-комунальних послуг, охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, а також при обробці персональних даних під час здійснення відеоспостереження, обліку адміністративних та кримінальних правопорушень ..

Одне з поширених питань, з яким звертались громадяни протягом 2019 року, стосувалось неправомірного визначення підстав обробки персональних даних, зокрема відмови у присвоєнні унікального номера запису у реєстрі та кодів енергетичної ідентифікації суб’єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку у зв’язку з хибним трактуванням деяких положень Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI. У зв’язку з цим на офіційному веб-сайті Уповноваженого розміщено рекомендації володільцям персональних даних щодо застосування окремих положень законодавства у сфері захисту персональних даних.

Загалом у 2019 році спостерігалась тенденція до зменшення типових порушень, які були висвітлені у щорічній доповіді Уповноваженого за 2018 рік, зокрема, зменшились випадки неповідомлення володільцями персональних даних Уповноваженого про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних, та невизначення відповідальної особи, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці.

Дотримання принципу недискримінації. Особлива увага приділялась Уповноваженим питанню забезпечення рівності прав і свобод людини у всіх сферах суспільних відносин, адже дотримання положень міжнародного та національного законодавства, якими гарантовано свободу від дискримінації за будь-якою ознакою, є важливими умовами забезпечення європейської інтеграції України ..

Ключовими пріоритетами у звітний період було приведення антидискримінаційного законодавства України до міжнародних стандартів, моніторинг стану дотримання принципу недискримінації у роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також юридичних осіб приватного права, проведення просвітницької роботи з професійними та цільовими групами щодо підвищення обізнаності з питань запобігання та протидії дискримінації.

Протягом 2019 року Уповноваженим розглянуто 385 звернень громадян, в яких зазначено 422 повідомлень про випадки дискримінації та відкрито 61 провадження за результатами здійснюваного моніторингу стану дотримання принципу недискримінації. З метою усунення виявлених порушень Уповноваженим надсилалися запити до суб’єктів публічного та приватного права, а також надавалися роз’яснення заявникам стосовно шляхів поновлення їхніх порушених прав. Окрім того, направлялися рекомендації до органів державної влади та місцевого самоврядування щодо необхідності застосування до всього спектру прав людини такі основоположні принципи і норми міжнародного права, як повага до людської гідності, рівність прав і свобод, толерантність, недискримінація.

Уповноваженим здійснюється постійний моніторинг стану виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393-р (далі – План дій), який містить нагальні заходи, спрямовані на забезпечення рівності прав і свобод людини.

Відтак, потребує прискорення виконання пункту 3 розділу 105 Плану дій, яким передбачено розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроєкту про внесення змін до чинного законодавства України з метою забезпечення покарання за злочини, вчинені з мотивів нетерпимості, за такими ознаками, як раса, колір шкіри, релігійні переконання, сексуальна орієнтація, транссексуальність, інвалідність, мова, (зміни до пункту 3 статті 67, частини другої статей 115, 121, 122, 126, 127, 129, статті 293 КК України).

Окрім того, законодавчого врегулювання потребує питання притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення дискримінаційних дій, що сприятиме забезпеченню ефективного захисту від дискримінації відповідно до міжнародних стандартів та зміцнення спроможності відповідальних органів у сфері антидискримінаційної політики ..

Уповноваженим було надано зауваження щодо внесення до другого читання проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» (реєстр. № 0931 від 29.08.2019) поправок, які суперечать антидискримінаційному законодавству та можуть призвести до нівелювання решти положень закону. Завдяки реагуванню Уповноваженого дискримінаційні поправки було відхилено. З метою підвищення рівня толерантності, запобігання проявам дискримінації, ксенофобії та нетерпимості в Україні Уповноваженим проведено низку навчальних заходів, спрямованих на підвищення обізнаності громадян у сфері запобігання та протидії дискримінації. Так, у співпраці з Представництвом фонду імені Фрідріха Еберта в Україні у містах Вінниця, Черкаси та Чернігів проведено 3 навчальні тренінги (75 осіб) для працівників поліції (слідчих та патрульних) «Розпізнавання та протидія дискримінації. Злочини на ґрунті ненависті як крайня форма дискримінації».

Просвітницькі заходи з питань запобігання та протидії дискримінації проводилися серед учнів шкіл та студентської молоді. Зокрема, для учнів загально-освітньої школи I–III ступенів № 70 Шевченківського району м. Києва проведено лекцію «Рівні права та можливості» та для студентів Київського університету ім. Б. Грінченка тренінг «Дискримінація: від усвідомлення до протидії». У межах щорічної акції «16 днів проти насильства» Секретаріатом Уповноваженого проведено 73 навчальні семінари, тренінги, лекції з метою привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, ґендерного насильства та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Свобода слова в Україні. Право на свободу вираження поглядів є одним із основних принципів, закріплених у міжнародних і національних нормативних документах. Цьому питанню приділено пріоритетну увагу світової спільноти та громадянського суспільства в Україні.

У Всесвітньому індексі свободи преси Україна у 2019 році посіла 102 місце із 180 держав. Репортери «без кордонів» вказують на погіршення позицій України в рейтингу через вибори, що зумовили збільшення кількості погроз і нападів, порушення права на конфіденційність джерел, стеження за журналістами-розслідувачами, а також зловживання новинами. Упродовж 2019 року Уповноваженим здійснювався всебічний моніторинг дотримання права на

свободу слова і свободу мирних зібрань, у тому числі за стандартами ООН і Ради Європи. За статистичними даними громадської організації «Інститут масової інформації», ситуація з дотриманням свободи думки і слова загалом погіршилася за показниками порівняно з 2018 роком. Протягом звітного року зафіксовано 243 випадки порушень свободи слова в Україні, з яких 172 випадки стосувалися фізичної агресії проти журналістів . .

Відповідно до керівних принципів Ради Європи держава несе відповідальність за захист журналістів і громадських активістів і зобов’язана створити безпечні умови для їх діяльності. Окреме занепокоєння викликає намагання Кабінету Міністрів України ініціювати внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєкту щодо запровадження кримінальної відповідальності за поширення дезінформації, незважаючи на те, що у звітному році подано незначну кількість позовів проти громадських активістів і журналістів про захист честі, гідності та ділової репутації.

Право на життя. У результаті нападу 20 червня 2019 року в лікарні помер черкаський журналіст Вадим Комаров, який так і не вийшов із медикаментозної коми. Уповноваженим направлено звернення до прокурора Черкаської області з вимогою невідкладно вжити заходів з метою проведення досудового слідства та встановлення осіб, причетних до вчинення злочину. Досудове розслідування триває вже півроку, однак винних і досі не притягнено до відповідальності ..

Це питання перебуває на постійному контролі Уповноваженого.

У 2019 році оприлюднено звіт про роботу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. Робота Тимчасової слідчої комісії сприяла встановленню замовників і виконавців вбивства Катерини Гандзюк, деякі з яких і досі переховуються від слідства. Також Тимчасовою слідчою комісією, в роботі якої брав участь представник Секретаріату Уповноваженого, було виявлено грубі порушення прав та свобод громадян працівниками правоохоронних органів. Так, першим, кого затримали за підозрою у вчиненні нападу на Катерину Гандзюк, був Микола Новіков, який під примусом правоохоронців дав неправдиві покази, від яких потім відмовився та згодом був звільнений з-під варти. На особистому контролі Уповноваженого також перебуває справа вбивства журналіста Павла Шеремета.

Наприкінці 2019 року, за версією слідства, було встановлено підозрюваних у вчиненні вбивства журналіста Павла Шеремета, яке сталося 20 липня 2016 року. Триває досудове розслідування, проводяться всі необхідні процесуальні дії для об’єктивного дослідження всіх обставин і причетних до цього злочину осіб.

            Основним засобом впливу Уповноваженого ВРУ з прав людини є  право як звернення із пропозиціями внесення змін до законавчих актів так і можливіст подання актів реагування до відповідних  міністерств та відомств і органів місцевого самоврядування.

Секретаріатом Уповноваженого та регіональною мережею за 2019 рік було подано та направлено 14010 відповідних актів реагування на порушення прав людини та подань і пропозицій про внесення змін до національного законодавства. 

2 конституційні подання.

Верховній Раді України  7 актів реагування щодо прискорення прийняття Законів України та внесення до них змін.

Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин ініціювати проведення парламентських слухань з питань стану реформування (розвитку) пенітенціарної системи України та організації медичної допомоги і охорони здоров’я в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах відповідно до Концепції реформування (розвитку) пенітенціарної системи України, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 654-р .[27].

Враховувати при прийнятті законодавчих актів України щодо реформування економіки міжнародні та європейські стандарти, передбачені документами Організації Об’єднаних Націй, Міжнародної організації праці, Ради Європи, сторонами яких є Україна, а також європейськими директивами, передбаченими Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з другої сторони, з метою недопущення порушення економічних, соціальних культурних прав людини і громадянина.

Рекомендовано Постійній делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва вжити заходів для проведення консультацій серед членів парламентських делегацій у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва щодо створення Альянсу національних інституцій з прав людини у межах Організації Чорноморського економічного співробітництва для просування та захисту прав людини в цьому регіоні.

81 відповідні рекомендації  Кабінету Міністрів України за всіми напрямами діяльності.[27]

Направлено подання та  відповідні рекомендації вищим  та центральним органам державної та виконавчої влади  Міністерству соціальної політики України, Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству фінансів України, Міністерству освіти і науки України,  Міністерству культури, молоді та спорту України, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству оборони, України Міністерству цифрової трансформації України, Міністерству у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньопереміщених осіб України, Пенсійному фонду України, Міністерству розвитку громад та територій України, Національному банку України, Офісу Генерального прокурора, Верховному Суду, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Міністерству юстиції України, Державній міграційній службі України, Державної прикордонної служби України, Державній судовій адміністрації України, Міністерству закордонних справ України, Національному агентству України з питань державної служби, Центральній виборчій комісії, Національній поліції України, Державній службі статистики України

Органам місцевого самоврядування Київській міській, обласним, місцевим радам,  державним адміністраціям та  Луганській і Донецькій обласним військово-цивільним направлено 12741 акт реагування.

Високу ефективність діяльності Уповноваженого з прав людини в Україні підтверджено присвоєнням Інституції Уповноваженого ВРУ з прав людини статусу А – найвищого статусу відповідності Паризьким принципам ООН

Зовнішній громадській моніторинг, хоч і виявив низку проблем, однак діяльність Уповноваженого з прав людини була оцінена досить високо. Найбільшим досягненням інституції протягом останніх років є налагодження співпраці з громадськістю, що характеризується відкритістю та прозорістю діяльності.

Отже, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можна відзначити як дієвий чинник захисту прав людини в Україні.

« повернутися