«Пекучий біль мого серця»
Довго мовчала офіційна статистика, відмовчувалися архіви та пам’ять народу - наше най достовірніше джерело. Вона жива, це її тривожні дзвони закликають кожного з нас сьогодні перепустити крізь власне серце цей велетенський біль, зробити висновки відповідно до свого розуміння моралі, добра і відповідальності. Щороку в останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову на знак вшанування пам’яті про жертв голодоморів.
Сьогодні, 26 листопада, на пагорбі Слави біля пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років проведено мітинг-реквієм «Пекучий біль мого серця» до Дня пам’яті жертв голодоморів, за участі Володимира Данішевського, першого заступника міського голови, Людмили Желади, заступника голови Ніжинської районної державної адміністрації, працівників апарату та структурних підрозділів міської ради.
«Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю наших загиблих співвітчизників. Наше завдання – зберегти пам’ять про все, що відбулося на українській землі. І героїчне, і трагічне. Спільна пам’ять та спільна історія мають об’єднувати нас, робити сильнішими. Це фундамент нашого майбутнього» - сказав Володимир Данішевський, перший заступник міського голови.
Молитву за померлими в роки голодоморів провів Благочинний Бобровицького округу Протоієрей Микола Дорожко.
Пам’ять померлих вшанували хвилиною мовчання, запалили «свічки пам’яті» та до пам’ятника жертвам Голодомору поклали живі квіти.
Відділ організаційно-кадрової роботи
міської ради
