Звернення міського голови до Дня пам’яті жертв Голодоморів в Україні
Щороку в четверту суботу листопада ми вшановуємо пам’ять про трагічне минуле нашого народу, схиляємо голови в пам’ять про мільйони загублених життів, які викосив страшний голод в 1921 – 1922, 1932-1933 та 1946 – 1947 роках.
Наша найбагатша, найродючіша українська земля, яка радувала око золотистим переливом достиглого зерна, буйним цвітінням садів, була годувальницею мільйонів людей, враз окропилась слізьми матерів, які не мали чим нагодувати своїх діток, криком безпорадного розпачу і горя чоловіків, яким доводилось ховати загиблих від голоду рідних. Масове голодування розпочалося в грудні 1931 року. У 1932-му в Україні повністю вичерпалися запаси хліба, голод підкошував цілі райони й області. До лютого 1933 року з України було вивезене майже все зерно.
Та як свідчить історія, голодомор не зламав наш народ.
В кожній родині батьки вчать своїх дітей і онуків шанувати хліб, цінувати людську доброту і мріяти про свободу. Вислів «Буде хліб – буде й життя» актуальним залишається і в наш час.
Тож давайте берегти мир та суспільну злагоду в соборній незалежній Україні! Хай спочивають з миром загиблі. А нам, українцям, і всьому людству – миру, добробуту і запашного хліба у кожному домі.
Міський голова Тетяна КОВЧЕЖНЮК
