День української писемності та мови!
Шедеври літератури від Тараса Шевченка до Івана Котляревського, від Пантелеймона Куліша до Григорія Сковороди, від Лесі Українки до Ліни Костенко – це невичерпне джерело енергії української мови та незбагненна глибина слова в історичній пам’яті народу, що сягає корінням у сиву давнину.
Щорічно 9 листопада в День вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця ми згадуємо його найвизначнішу працю, літературну пам’ятку початку XII століття – «Повість временних літ», де вперше було викладено історію Київської Русі на тлі світових подій. Також становлення й розвиток стародавньої писемності тісно пов’язані з іменами легендарних братів-просвітителів Кирила і Мефодія.
Держава сьогодні впевнено забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, зокрема й в частині застосування державної мови в освітньому процесі. Вивчення державної мови та оволодіння нею на високому рівні усіма здобувачами освіти незалежно від національного походження є однією з найважливіших умов реалізації прав людини згідно з Конституцією України.
Мова – це найважливіший засіб комунікації для здобуття освіти та ключова складова в інтелектуальному розвитку людини. Змалечку дитина намагається формувати та висловлювати думки, а згодом – осягнути духовні пласти української нації через феномен мови своїх батьків та дідів.
Безсумнівно, державна мова – це внесок у зміцнення інтелекту та генетичної пам’яті нації, наслідування традицій пращурів у розбудові духовно сильної та незалежної України. Ніщо не здатне забрати рідну мову в українця, бо в ній ДНК нації. І допоки вічне слово поколінь передається в колискових від матері до дитини, житиме й Україна.
Бережімо найдорожчий скарб нашого народу!
Розмовляймо українською!
